04 вересня 1931 року у ЛЬВОВІ, за ініціативою Польського Союзу Лучників, відбувся перший конгрес ФІТА, який не тільки утворив структури та організаційно оформив ФІТА,але й почав процес об’єднання розрізнених лучників всього світу в єдину спортивну родину. Конгрес проводився в конференц-залі львівської Ратуші (див. Фото), де і сьогодні проводить свої засідання міська Рада. На конгресі були присутні представники Естонії, Італії, Польщі, США, Угорщини, Франції, Чехословаччини, Швеції, Швейцарії. В ці ж самі дні (з 26.08 по 06.09.1931 року) відбувся й перший Чемпіонат світу зі стрільби з лука. В змаганнях взяли участь лучники Польщі, Франції, Чехословаччини та Швеції.
За своїм географічним положенням ЛЬВІВ, вже з моменту свого заснування, завжди був “ласим шматочком” для найближчих сусідів (до 1991 року він був у складі СРСР, до 1939 року – Польщі, до 1918 року – Австро-Угорщини й т. д.). В силу історичних реалій, на теперішній час, ЛЬВІВ це місто незалежної України. Більш повно про це можна дізнатись на інших серверах.
Значення нашого міста, як спортивного лучного центру, в колишньому СРСР проявилось в тому, що у ЛЬВОВІ в 1957 році відродилась, але вже в радянській Україні, спортивна стрільба з лука. Саме з цієї дати і саме з цього міста почалось сходження радянської спортивної школи до вершин світової стрільби з лука. Ми починали з нуля, і як сказав М.К. Хусківадзе, один з засновників Львівської тренерської школи: “Ми знали лише тільки, що таке хват і що таке захват”.
Але з новачків ми поступово перетворювались у лідерів.
В історичній довідці на Веб-сайті Ворлд Арчері (ФІТА) дуже коротко сказано, що у ЛЬВОВІ організована ФІТА, і все! Буцімто ЛЬВІВ, виконавши свою історичну роль, “зник як Атлантида”. Ні, ЛЬВІВ існує і в теперішній час, і не тільки як місто, але й як явище в спортивній стрільбі з лука.
ЛЬВІВ, як явище в стрільбі з лука не належить якійсь державі, він належить історії спортивної стрільби з лука.
Ми хочемо розповісти прихильникам стрільби з лука у всьому світі про роль ЛЬВОВА в розвитку нашого виду спорту. (Ми цілком свідомо розрізнюємо стрільбу з лука для відпочинку та спортивну стрільбу з лука.) За часом розвитку стрільби з лука та по кількості людей що займаються, нам важко зрівнятись з іншими країнами (США, Англія, Голландія і т. д.), але за вкладом в розвиток теорії стрільби з лука, в створення технології підготовки спортсменів високого класу, в створення еталонної техніки пострілу, в підготовку тренерських кадрів – ми можемо змагатися з ким завгодно!
Віктор Михайленко 12.02.1999 р.